- гуготіти
- —————————————————————————————гуготі́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
гуготіти
Смотреть что такое "гуготіти" в других словарях:
гуготіння — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
гуготіння — я, с. Дія за знач. гуготіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
гуготіти — очу/, оти/ш, недок. Створювати, видавати протяжні, одноманітні звуки, шум, гул … Український тлумачний словник
нагуготіти — очу/, оти/ш. Док. до гуготіти. || Довго, надокучливо гуготіти … Український тлумачний словник
відгуготіти — ти/ть, док. Перестати гуготіти (про сильний вогонь) … Український тлумачний словник
гугіт — готу, ч. Дія за знач. гуготіти і звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
гугоніти — ню/, ни/ш, недок. Те саме, що гуготіти … Український тлумачний словник
загуготіти — оти/ть, док., розм. Почати гуготіти. || безос … Український тлумачний словник
прогуготіти — очу/, оти/ш. Док. до гуготіти … Український тлумачний словник
гудіння — (чого й без додатка сукуп багатьох низьких протяжних звуків), гул, гук, гуготіння, гугіт, гуд; стугоніння, стугін, дудніння (глухе); ревіння (сильне); перегуд (нерівномірне) Пор. гомін I, гуркіт, шум I, 1) … Словник синонімів української мови
